30 - 31 березня

Варшава, КОНФЕРЕНЦЬ-ЦЕНТР
Музей Polin



Історик перед обличчям катастрофи

Треті читання пам'яті Арсенія Рогінського
2023
30 березня 2023 року ми відзначаємо день народження Арсенія Рогінського (1946–2017) — історика, політичного в'язня та одного із засновників Меморіалу. Цього дня Меморіал організовує Треті читання його пам'яті. Вони пройдуть 30–31 березня у місті Варшава в музеї Polin і транслюватимуться онлайн. Робочі мови конференції — польська, українська, англійська та російська. Організатори конференції:
НІПЦ Меморіал, Memorial Polska, Memorial France та Центр «Карта» (Варшава).

ІСТОРИК ПЕРЕД ОБЛИЧЧЯМ КАТАСТРОФИ
Треті читання пам'яті Арсенія Рогінського. День 1
ІСТОРИК ПЕРЕД ОБЛИЧЧЯМ КАТАСТРОФИ
Треті читання пам'яті Арсенія Рогінського. День 2
РЕЄСТРАЦІЯ
Реєстрація не є обов'язковою, але вона дозволить нам
познайомитися з Вами, а Вам нагадає про початок конференції
буду дивитися онлайн
прийду до музею Polin
хочу отримувати розсилку Меморіалу
Натискаючи на кнопку, ви даєте згоду на опрацювання персональних даних
і погоджуєтеся з політикою конфіденційності

Програма конференції

30 - 31 березня 2023
ВАРШАВА, КОНФЕРЕНЦЬ-ЦЕНТР
МУЗЕЙ POLIN
  • 30 березня
    18:30 (UTC +2)

    18:50 - 19:00


    19:00 - 20:30




    20:30 - 21:00
    Відкриття конференції

    Фрагменти фільму про Арсенія Рогінського «Право на пам'ять» (реж. Людмила Гордон)

    Круглий стіл «Історик перед обличчям катастрофи»
    Модератор: Михайло Фішман
    За участю Людмили Улицької, Анджея Фрiшке, Ірини Щербакової, Ральфа Фюкса

    Концерт дуету Maniucha i Ksawery
  • 31 березня
    10:00 - 13:00
    (UTC +2)


































    11:45 - 12:00

    12:00 - 13:00

    13:00 - 14:30
    Секція I. Історик як сучасник катастрофи

    Модератор: Даріуш Стола

    Відсилання до минулого задля досягнення політичних цілей не є чимось новим, але це явище вийшло на абсолютно новий рівень в умовах агресії Росії проти України. Сьогодні історія широко використовується та часто інструменталізується як пояснювальна модель для опису того, що відбувається, та як матриця для передбачень майбутнього.

    Робота правозахисників і юристів, які фіксують воєнні злочини, має очевидне практичне значення. Однак, що в цій ситуації може і повинен робити історик?

    Як сьогоднішні події впливають на вивчення минулого, зокрема на вивчення війн 20 століття? І як наявний досвід аналізу минулого може бути використано для документування та оцінки сучасності? Чи можливе історичне осмислення подій, що відбуваються, по гарячих слідах, із сьогодення, та що може робити історик в таких умовах? Як історик може протистояти фейкам та інструменталізації історії?

    Олександр Черкасов: Документування злочинів у Чечні та майбутня історія чеченських воєн

    Нікколо П'янчола: Фашизм, геноцид, колоніалізм: історичні поняття та публічна сфера у часи війни

    Барбара Енгелькінг: Польське суспільство під час Голокосту. Нові питання до історії цього періоду із сьогодення

    Роман Подкур: Як нинішня війна змінює погляд українських істориків на історію країни?

    Ганна Любакова: Війна в Україні та сучасне білоруське суспільство


    Кава-брейк

    Дискусія з приводу доповідей

    Перерва
  • 31 березня
    14:30 - 16:30
    (UTC +2)





























    16:30 - 17:00


    Секція II. Наступного дня після катастрофи

    Модератор: Катрин Гусеф

    Як свідчить досвід вивчення конфліктів 20 століття, перед повоєнними суспільствами постає безліч викликів: соціальна реадаптація учасників бойових дій і жертв насильства, криза цінностей, колективна травма, запит на правосуддя і правове регулювання конфлікту. Що історичний досвід може порадити для виходу з трагедії, яка переживається сьогодні? Для подолання наслідків гуманітарних катастроф потрібна тривала глибока робота з боку політичних акторів, юристів, правозахисників, представників громадянського суспільства, психологів, діячів культури. Що може дати історичне знання тим, хто братиме участь у тривалому процесі опрацювання трагічного минулого? Ми пропонуємо учасникам секції подивитися на свій предмет дослідження у зв'язку з викликами, які ставить нинішня війна.


    Марчін Заремба: До питання про деморалізацію повоєнного суспільства. На прикладі європейської ситуації після 1945 року

    Марта Гавришко: Жіночий досвід насильства, пережитого в умовах війни

    Георгій Касьянов: Майбутня історична пам'ять та питання її формування

    Євгенія Льозіна: Наслідки відмови від юридично-правової відповіді на злочини радянського періоду в Росії

    Дискусія

    Кава-брейк
  • 31 березня
    17:00 - 19:00
    (UTC +2)
    Секція III. Круглий стіл "Мистецтво як форма спротиву та осмислення війни"

    Модератор: Пйотр Ріпсон

    Яку роль в імперських проєктах і (пост-)колоніальних війнах відіграє культура? Як війна впливає на сприйняття культури минулого? Якими є можливості мистецтва та артистів в умовах конфлікту і як сьогодні їх використовують мистецькі спільноти України, Білорусі, Росії?
    Що відбувається, коли художні твори грають роль свідчень, а документальність стає формою художнього висловлювання?
    Як історія та історики можуть працювати з подібними свідченнями?

    Учасники: Олександр Сорін, Зміцер Вайновський, Марина Давидова, Матвій Вайсберг, Каринэ Арутюнова

  • 30 березня
    18:30
    (UTC +2)
    Відкриття конференції
  • 18:50 - 19:00
    Фрагменти фільму про Арсенія Рогінського «Право на пам'ять» (реж. Людмила Гордон)
  • 19:00 - 20:30
    Круглий стіл «Історик перед обличчям катастрофи»
    Модератор: Михайло Фішман
    За участю Людмили Улицької, Анджея Фрiшке, Ірини Щербакової, Ральфа Фюкса
  • 20:30 - 21:00
    Концерт дуету Maniucha i Ksawery
  • 31 березня
    10:00 - 13:00
    (UTC +2)
    Секція I. Історик як сучасник катастрофи

    Модератор: Даріуш Стола

    Відсилання до минулого задля досягнення політичних цілей не є чимось новим, але це явище вийшло на абсолютно новий рівень в умовах агресії Росії проти України. Сьогодні історія широко використовується та часто інструменталізується як пояснювальна модель для опису того, що відбувається, та як матриця для передбачень майбутнього.

    Робота правозахисників і юристів, які фіксують воєнні злочини, має очевидне практичне значення. Однак, що в цій ситуації може і повинен робити історик?

    Як сьогоднішні події впливають на вивчення минулого, зокрема на вивчення війн 20 століття? І як наявний досвід аналізу минулого може бути використано для документування та оцінки сучасності? Чи можливе історичне осмислення подій, що відбуваються, по гарячих слідах, із сьогодення, та що може робити історик в таких умовах? Як історик може протистояти фейкам та інструменталізації історії?

    Олександр Черкасов: Документування злочинів у Чечні та майбутня історія чеченських воєн

    Нікколо П'янчола: Фашизм, геноцид, колоніалізм: історичні поняття та публічна сфера у часи війни

    Барбара Енгелькінг: Польське суспільство під час Голокосту. Нові питання до історії цього періоду із сьогодення

    Роман Подкур: Як нинішня війна змінює погляд українських істориків на історію країни?

    Ганна Любакова: Війна в Україні та сучасне білоруське суспільство
  • 11:45 - 12:00
    Кава-брейк
  • 12:00 - 13:00
    Дискусія з приводу доповідей
  • 13:00 - 14:30
    Перерва
  • 31 березня
    14:30 - 16:30
    (UTC +2)
    Секція II. Наступного дня після катастрофи

    Модератор: Катрин Гусеф

    Як свідчить досвід вивчення конфліктів 20 століття, перед повоєнними суспільствами постає безліч викликів: соціальна реадаптація учасників бойових дій і жертв насильства, криза цінностей, колективна травма, запит на правосуддя і правове регулювання конфлікту. Що історичний досвід може порадити для виходу з трагедії, яка переживається сьогодні? Для подолання наслідків гуманітарних катастроф потрібна тривала глибока робота з боку політичних акторів, юристів, правозахисників, представників громадянського суспільства, психологів, діячів культури. Що може дати історичне знання тим, хто братиме участь у тривалому процесі опрацювання трагічного минулого? Ми пропонуємо учасникам секції подивитися на свій предмет дослідження у зв'язку з викликами, які ставить нинішня війна.


    Марчін Заремба: До питання про деморалізацію повоєнного суспільства. На прикладі європейської ситуації після 1945 року

    Марта Гавришко: Жіночий досвід насильства, пережитого в умовах війни

    Георгій Касьянов: Майбутня історична пам'ять та питання її формування

    Євгенія Льозіна: Наслідки відмови від юридично-правової відповіді на злочини радянського періоду в Росії

    Дискусія
  • 16:30 - 17:00
    Кава-брейк
  • 31 березня
    17:00 - 19:00
    (UTC +2)
    Секція III. Круглий стіл "Мистецтво як форма спротиву та осмислення війни"

    Модератор: Пйотр Ріпсон

    Яку роль в імперських проєктах і (пост-)колоніальних війнах відіграє культура? Як війна впливає на сприйняття культури минулого? Якими є можливості мистецтва та артистів в умовах конфлікту і як сьогодні їх використовують мистецькі спільноти України, Білорусі, Росії?
    Що відбувається, коли художні твори грають роль свідчень, а документальність стає формою художнього висловлювання?
    Як історія та історики можуть працювати з подібними свідченнями?

    Учасники: Олександр Сорін, Зміцер Вайновський, Марина Давидова, Матвій Вайсберг, Каринэ Арутюнова
ОРГКОМІТЕТ
  • Борис Бєленкін
    Голова Ради Товариство Меморіал
  • Олена Жемкова
    Виконавча директорка Міжнародного Меморіалу
  • Наталія Колягіна
    Координаторка дисидентської програми, Товариство Меморіал
  • Ірина Щербакова
    Керівниця просвітницьких та освітніх програм Меморіалу
  • Ганна Гавіна
    Проектна координаторка, Меморіал Польща
  • Емілія Кустова
    Завідуюча кафедри славістики Страсбурзького університету, Меморіал Франція
  • Ганна Міркес-Радзівон
    Керівниця Меморіалу Польща
  • Марек Радзівон
    Викладач Інституту Східної Європи Варшавського університету, Меморіал Польща